1. Словник української мови у 20 томах

хорімці

ХОРІМЦІ́, ів, мн., діал.

Зменш. до хоро́ми 2;

// Маленьки сіни в колибі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорімці — -мець, мн., зах. Сінці між внутрішніми та зовнішніми дверима в колибі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хорімці — Хорімці, мець ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174. Словник української мови Грінченка