1. Словник української мови Грінченка

хорімці

Хорімці, мець

ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорімці — ХОРІМЦІ́, ів, мн., діал. Зменш. до хоро́ми 2; // Маленьки сіни в колибі. Словник української мови у 20 томах
  2. хорімці — -мець, мн., зах. Сінці між внутрішніми та зовнішніми дверима в колибі. Великий тлумачний словник сучасної мови