хорімці

хорі́мці

-мець, мн., зах.

Сінці між внутрішніми та зовнішніми дверима в колибі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорімці — ХОРІМЦІ́, ів, мн., діал. Зменш. до хоро́ми 2; // Маленьки сіни в колибі. Словник української мови у 20 томах
  2. хорімці — Хорімці, мець ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174. Словник української мови Грінченка