церезин
церези́н
(від лат. cera – віск)
очищений озокерит; схожий на віск, розтоплюється в інтервалі температур 68 – 72° С. Застосовують як електроізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, в медицині тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церезин — Церези́н: — земний віск, озокерит [V] — очищений земний віск (озокерит), біла або жовтувата речовина, яка використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін [44-1] Словник з творів Івана Франка
- церезин — церези́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- церезин — ЦЕРЕЗИ́Н, у, ч., спец. Очищений озокерит, який використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін. Зневоднений церезин у чистому вигляді використовують при теплолікуванні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- церезин — -у, ч., спец. Очищений озокерит, що використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- церезин — ЦЕРЕЗИ́Н, у, ч., спец. Очищений озокерит, який використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін. Словник української мови в 11 томах