церезин

Церези́н:

— земний віск, озокерит [V]

— очищений земний віск (озокерит), біла або жовтувата речовина, яка використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін [44-1]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церезин — церези́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. церезин — ЦЕРЕЗИ́Н, у, ч., спец. Очищений озокерит, який використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін. Зневоднений церезин у чистому вигляді використовують при теплолікуванні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. церезин — -у, ч., спец. Очищений озокерит, що використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. церезин — церези́н (від лат. cera – віск) очищений озокерит; схожий на віск, розтоплюється в інтервалі температур 68 – 72° С. Застосовують як електроізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, в медицині тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. церезин — ЦЕРЕЗИ́Н, у, ч., спец. Очищений озокерит, який використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін. Словник української мови в 11 томах