церемоніал
церемоніа́л
(від лат. caeremonialis – той, що стосується культових обрядів)
офіційно прийнятий розпорядок урочистих прийомів, процесій тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церемоніал — (від нім. cermonial, лат. caermonia — благоговіння, культовий обряд) офіційно прийнятий порядок церемонії (святкового офіційного акту), святкового прийому, параду Словник іншомовних соціокультурних термінів
- церемоніал — рос. церемониал офіційно прийнятий розпорядок (протокол) проведення урочистостей, прийомів, процесій тощо. Eкономічна енциклопедія
- церемоніал — церемоніа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- церемоніал — ЦЕРЕМОНІА́Л, у, ч. Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії, офіційної учти. І хоч по розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика... Словник української мови у 20 томах
- церемоніал — -у, ч. 1》 Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії. || Прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а також церковних та світських церемоній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- церемоніал — ОБРЯ́Д (встановлений порядок здійснення яких-небудь дій, пов'язаних з певними традиціями, настановами), ЦЕРЕМО́НІЯ, ЦЕРЕМОНІА́Л, РИТУА́Л книжн., ДІ́Я заст. Словник синонімів української мови
- церемоніал — ЦЕРЕМОНІА́Л, у, ч. Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії. І хоч по розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика, однак давнім звичаєм виповнено поперед церемоніал привітання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах