церемоніал

(від нім. cermonial, лат. caermonia — благоговіння, культовий обряд)

офіційно прийнятий порядок церемонії (святкового офіційного акту), святкового прийому, параду

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церемоніал — -у, ч. 1》 Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії. || Прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а також церковних та світських церемоній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. церемоніал — рос. церемониал офіційно прийнятий розпорядок (протокол) проведення урочистостей, прийомів, процесій тощо. Eкономічна енциклопедія
  3. церемоніал — ЦЕРЕМОНІА́Л, у, ч. Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії, офіційної учти. І хоч по розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика... Словник української мови у 20 томах
  4. церемоніал — церемоніа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. церемоніал — ЦЕРЕМОНІА́Л, у, ч. Розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії. І хоч по розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика, однак давнім звичаєм виповнено поперед церемоніал привітання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. церемоніал — церемоніа́л (від лат. caeremonialis – той, що стосується культових обрядів) офіційно прийнятий розпорядок урочистих прийомів, процесій тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. церемоніал — ОБРЯ́Д (встановлений порядок здійснення яких-небудь дій, пов'язаних з певними традиціями, настановами), ЦЕРЕМО́НІЯ, ЦЕРЕМОНІА́Л, РИТУА́Л книжн., ДІ́Я заст. Словник синонімів української мови