церера
цере́ра
[лат. Ceres (Cereris)]
1. У давньоримській міфології богиня землеробства.
2. Одна з малих планет.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Церера — Богиня родючости, див. цібела Словник чужослів Павло Штепа
- церера — ЦЕРЕ́РА, и, ж. 1. У римський міфології – богиня хліборобства та родючості. Інші боги контролювали досить вузькі ділянки реального життя. Так, зерно, посіяне у землю, опікав Сатурн, колос, що виріс, – Церера (з наук.-попул. літ.). 2. Одна з малих планет. Словник української мови у 20 томах
- церера — -и, ж. 1》 У давньоримській міфології – богиня землеробства. 2》 Одна з малих планет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Церера — Цере́ра, -ри (римська богиня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)