чизель
чи́зель
(англ. chisel, букв. – різець, долото)
важкий культиватор для глибокого розпушування грунту без обертання пласта. Використовують переважно в посушливих та бавовно- і рисосіючих районах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чизель — ЧИ́ЗЕЛЬ, я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту. Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверхні потужними чизелями на глибину 20–30 сантиметрів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- чизель — чи́зель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чизель — -я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чизель — ЧИ́ЗЕЛЬ, я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування грунту. Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверхні потужними чизелями на глибину 20-30 сантиметрів (Хлібороб Укр., 5, 1969, 13). Словник української мови в 11 томах