1. Словник української мови в 11 томах

чизель

ЧИ́ЗЕЛЬ, я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування грунту.

Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверхні потужними чизелями на глибину 20-30 сантиметрів (Хлібороб Укр., 5, 1969, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чизель — ЧИ́ЗЕЛЬ, я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту. Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверхні потужними чизелями на глибину 20–30 сантиметрів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. чизель — чи́зель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чизель — -я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чизель — чи́зель (англ. chisel, букв. – різець, долото) важкий культиватор для глибокого розпушування грунту без обертання пласта. Використовують переважно в посушливих та бавовно- і рисосіючих районах. Словник іншомовних слів Мельничука