1. Словник української мови в 11 томах

чижиха

ЧИЖИ́ХА, и, ж., розм. Самиця чижа.

Скоро в гнізді з’явилося п’ять яєчок, блідо-зеленкуватих, з брунатними цяточками і рисками, і чижиха сіла на них (Ів., Лісові казки, 1954, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чижиха — ЧИЖИ́ХА, и, дав. і місц. сі, ж., розм. Самка чижа. Скоро в гнізді з'явилося п'ять яєчок, блідо-зеленкуватих, з брунатними цяточками і рисками, і чижиха сіла на них (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  2. чижиха — чижи́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. чижиха — -и, ж., розм. Самиця чижа. Великий тлумачний словник сучасної мови