шлак
(нім. Schlacke)
1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. Див. також томасшлак, шлакобетон.
2. Зола кам’яного вугілля, яка сплавилася в топці.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шлак — Жужіль, жужелиця; П. покидьки, непотріб; кн. шляк. Словник синонімів Караванського
- шлак — I жужелиця, жужіль II див. залишок; попіл Словник синонімів Вусика
- шлак — Жужіль, жужелиця, троска Словник чужослів Павло Штепа
- шлак — ШЛАК¹, у, ч., діал. Край сукна. ШЛАК², у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Словник української мови у 20 томах
- шлак — шлак іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шлак — -у, ч. 1》 мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. || перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним. 2》 Рештки від спалювання твердого палива. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шлак — Побічний продукт процесу виплавки металів, складається головним чином із забруднюючих рудних домішок та флюсів; застосовується як будівельний матеріал та для виробництва цементу. Універсальний словник-енциклопедія
- шлак — Шлак, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шлак — ШЛАК, у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки — шлаки (Заг. Словник української мови в 11 томах
- шлак — Шлак, -ку м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55. Словник української мови Грінченка