шлак
ШЛАК¹, у, ч., діал.
Край сукна.
ШЛАК², у, ч.
1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів.
Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки – шлаки (з навч. літ.);
Підійшли ланцюжком ковші, в них посунув шлак – сліпучий, жаркий (Ю. Яновський);
З круглого, схожого на величезну чарку вогнетривкого ковша вилили доменний шлак (В. Собко);
Фосфорний шлак, який утворюється після переробки руд у мартенівських або томасівських печах. є цінним добривом для сільського господарства (з наук.-попул. літ.);
У сучасній домні все зроблено для того, щоб якомога більше давати чавуну і якомога менше шлаку (з газ.);
// перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним.
Немає потреби цитувати .. забобонні легенди, пасквільні пісні, частівки; але показати, як в боротьбі з подібним шлаком зростала і міцніла свідомість трудящих мас, яка відображається в творчості народу, – було б дуже важливо (із журн.).
2. Рештки від спалювання твердого палива.
Для вапнування можна .. використати торфовий шлак, що залишається після спалювання торфу на різних підприємствах (з наук. літ.);
Обслуговування газових топок просте і не потребує важких робіт для шурування, видаленню шлаків і золи (з наук. літ.);
* У порівн. Пізніше напіврозплавлений пісок, що виповнив долину, спікся у пористу, як шлак, кам'яну масу (з наук.-попул. літ.).
3. мед. Відходи фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі (не засвоєний організмом білок та інші речовини).
Причини уремії – затримка солей і набряк мозку або ж затримка в крові білкових шлаків (з наук. літ.);
Азотисті шлаки – це насамперед сечовина, яка токсично впливає на клітини організму і знижує їхню життєдіяльність (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- шлак — Жужіль, жужелиця; П. покидьки, непотріб; кн. шляк. Словник синонімів Караванського
- шлак — I жужелиця, жужіль II див. залишок; попіл Словник синонімів Вусика
- шлак — Жужіль, жужелиця, троска Словник чужослів Павло Штепа
- шлак — шлак іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шлак — -у, ч. 1》 мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. || перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним. 2》 Рештки від спалювання твердого палива. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шлак — (нім. Schlacke) 1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. Див. також томасшлак, шлакобетон. 2. Зола кам’яного вугілля, яка сплавилася в топці. Словник іншомовних слів Мельничука
- шлак — Побічний продукт процесу виплавки металів, складається головним чином із забруднюючих рудних домішок та флюсів; застосовується як будівельний матеріал та для виробництва цементу. Універсальний словник-енциклопедія
- шлак — Шлак, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шлак — ШЛАК, у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки — шлаки (Заг. Словник української мови в 11 томах
- шлак — Шлак, -ку м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55. Словник української мови Грінченка