шовінізм

шовіні́зм

одна з різновидностей буржуазного націоналізму, проповідь національної виключності одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами й країнами в ім’я класових інтересів буржуазії. Ш. протистоїть пролетарський інтернаціоналізм. Назва Ш. походить від прізвища солдата наполеонівської армії Шовена, який став відомий під час єгипетського походу 1798 – 1801 pp. людиноненависницьким ставленням до арабського населення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шовінізм — У. Ідеологія й політика крайнього войовничого націоналізму: великодержавний шовінізм. Літературне слововживання
  2. шовінізм — ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. У нього [І. Словник української мови у 20 томах
  3. шовінізм — шовіні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шовінізм — -у, ч. Крайній вияв націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. Великодержавний шовінізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шовінізм — Ідеологія і позиція, яка виражається в некритичному ставленні до власного народу; також погорда і ненависть до ін. народів; крайня форма націоналізму. Універсальний словник-енциклопедія
  6. шовінізм — Шовіні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шовінізм — ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. У нього [І. Словник української мови в 11 томах