шовінізм

ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами.

У нього [І. Франка] нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить як меч своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце (Коцюб., III, 1956, 39);

КПРС веде послідовну боротьбу з залишками національної обмеженості, проти будь-яких проявів місництва, націоналізму, шовінізму (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 37).

Великодержа́вний шовіні́зм див. великодержа́вний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шовінізм — У. Ідеологія й політика крайнього войовничого націоналізму: великодержавний шовінізм. Літературне слововживання
  2. шовінізм — ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. У нього [І. Словник української мови у 20 томах
  3. шовінізм — шовіні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шовінізм — -у, ч. Крайній вияв націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. Великодержавний шовінізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шовінізм — шовіні́зм одна з різновидностей буржуазного націоналізму, проповідь національної виключності одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами й країнами в ім’я класових інтересів буржуазії. Ш. протистоїть пролетарський інтернаціоналізм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. шовінізм — Ідеологія і позиція, яка виражається в некритичному ставленні до власного народу; також погорда і ненависть до ін. народів; крайня форма націоналізму. Універсальний словник-енциклопедія
  7. шовінізм — Шовіні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)