1. Словник іншомовних слів Мельничука

шрифт

(нім. Schrift, від schreiben – писати)

1. Накреслення, написання літер.

2. Друкарський матеріал у вигляді літер, розділових, математичних та інших знаків, що його застосовують у друкарському наборі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шрифт — див. КОМПЛЕКТ. Словник синонімів Караванського
  2. шрифт — [шрифт] -ту, м. (на) -т'і, мн. шриефти, шриефт'іў два шрифтие Орфоепічний словник української мови
  3. шрифт — Черенки Словник чужослів Павло Штепа
  4. шрифт — рос. шрифт 1. Матеріал у вигляді літер, букв, розділових знаків, математичних, хімічних та інших знаків, який застосовується при відтворенні тексту. 2. Форма письмових чи друкованих знаків. Eкономічна енциклопедія
  5. шрифт — ШРИФТ, у, ч. 1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці. Словник української мови у 20 томах
  6. шрифт — шрифт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. шрифт — -у, ч. 1》 Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці. || Відбитки друкарських літер на папері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шрифт — Шрифт, шри́фту; шрифти́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шрифт — ШРИФТ, у, ч. 1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці. Словник української мови в 11 томах