шрифт

ШРИФТ, у, ч.

1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці.

Коли прибула з Стрятина друкарня Балабанів, він так захопився нею, що сам .. розташовував преси, складальні каси, сортував шрифти й кліше (З. Тулуб);

За дерев'яною тонкою загородкою шуміли друкарські машини, шерехтіли шрифтами в касах складачі (Н. Рибак);

// Відбитки друкарських літер на папері.

Розгорнув [Давид] книжку і, знайшовши сторінку загорнену, вп'явся очима в дрібненький шрифт (А. Головко);

Іван був великий книголюб. У кожній із них [книжок] його цікавив насамперед зміст. Але не тільки зміст. І стиль автора, і шрифт, і папір, і обкладинка (П. Колесник);

Перед ним лежала розгорнута газета, і він важким, докірливим поглядом дивився на вузькі шпальти, на сірі рядки трохи збитого шрифту (С. Журахович);

Латинський шрифт тепер уже вільно читали навіть бійці з нижчою освітою (О. Гончар).

2. Графічна форма літер при писанні, характер малюнка написаних літер.

Особливість почерку Нарбута полягає ще й у тому, що він у книжковій графіці вдало сполучав шрифти із зображенням. Це старовинне мистецтво Нарбут поставив на неперевершену висоту (з наук. літ.).

△ (1) Гражда́нський шрифт – спрощена система накреслення літер, запроваджена після проведеної Петром І 1708 року реформи кириличного півуставу.

З появою гражданського шрифту та поширення букварів написання окремих літер стабілізувалося, стало однотипним (з наук.-попул. літ.);

(2) Жи́рний шрифт – одне з накреслень шрифту, яке характеризується більшою інтенсивністю накреслення.

Жирний шрифт відрізняється більшою насиченістю ліній порівняно з іншими шрифтами (із журн.);

(3) Компа́ктний шрифт – дрібні, густо надруковані літери;

(4) Шрифт Бра́йля – брайль, винайдена Луї Брайлем (1809 – 1852) система знаків, що використовується для друку видань для сліпих.