1. Словник іншомовних слів Мельничука

штапель

шта́пель

(нім. Stapel)

короткий (40 – 150 мм) відрізок штучного чи синтетичного волокна. З пучка Ш. одержують пряжу (штапельне волокно), а з неї – штапельні тканини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штапель — ШТА́ПЕЛЬ, ю, ч. 1. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. Умовний об'єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. штапель — шта́пель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. штапель — -ю, ч. 1》 Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. 2》 Штучне волокно невеликої довжини, признач. для виготовлення пряжі; пряжа з такого волокна. 3》 розм. Тканина зі штапельної пряжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штапель — ШТА́ПЕЛЬ, ю, ч. 1. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. Умовний об’єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (Соц. твар., 1, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах