1. Великий тлумачний словник сучасної мови

штапель

шта́пель

-ю, ч.

1》 Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни.

2》 Штучне волокно невеликої довжини, признач. для виготовлення пряжі; пряжа з такого волокна.

3》 розм. Тканина зі штапельної пряжі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штапель — ШТА́ПЕЛЬ, ю, ч. 1. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. Умовний об'єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. штапель — шта́пель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. штапель — шта́пель (нім. Stapel) короткий (40 – 150 мм) відрізок штучного чи синтетичного волокна. З пучка Ш. одержують пряжу (штапельне волокно), а з неї – штапельні тканини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. штапель — ШТА́ПЕЛЬ, ю, ч. 1. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. Умовний об’єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (Соц. твар., 1, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах