штихель
шти́хель
(нім. Stichel – різець)
інструмент (різець) для різьблення на дереві або карбування на металі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штихель — ШТИ́ХЕЛЬ, я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовують у гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей. Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В'язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці. Словник української мови у 20 томах
- штихель — шти́хель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- штихель — -я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовується у гравіруванні та як різець для обточування дрібних деталей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штихель — ШТИ́ХЕЛЬ, я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовується в гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей. Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В’язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці. Словник української мови в 11 томах