штихель

шти́хель

(нім. Stichel – різець)

інструмент (різець) для різьблення на дереві або карбування на металі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штихель — ШТИ́ХЕЛЬ, я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовують у гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей. Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В'язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці. Словник української мови у 20 томах
  2. штихель — шти́хель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. штихель — -я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовується у гравіруванні та як різець для обточування дрібних деталей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штихель — ШТИ́ХЕЛЬ, я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовується в гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей. Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В’язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці. Словник української мови в 11 томах