ярл

(старосканд. earl, iarl, букв. – шляхетний)

1. У Скандінавії за середньовіччя знатна людина, пізніше – глава області або ряду областей, що підпорядковувалися безпосередньо королю.

2. У Швеції в 12 – 13 ст. титул головнокомандуючого на морі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярл — ЯРЛ, а, ч. У давніх скандинавів – впливова людина; пізніше – в середньовіччі намісник провінції або найвищий королівський урядовець. Він випнув свої широкі груди, повів плечима. Варяги схвально загули, їм подобався цей молодий ярл своєю прямотою (П. Словник української мови у 20 томах
  2. ярл — ярл іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  3. ярл — -а, ч., іст. 1》 У середньовічній Скандинавії – знатна людина; згодом – керівник області чи кількох областей, що підпорядковувалися безпосередньо королю. 2》 У Швеції у 12-13 ст. – титул головнокомандувача на морі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ярл — У скандинавських племен впливова людина, вождь дружини або флоту вікінґів; пізніше намісник провінції або найвищий королівський урядовець у середньовічних скандинавських державах. Універсальний словник-енциклопедія