ярл
ЯРЛ, а, ч.
У давніх скандинавів – впливова людина; пізніше – в середньовіччі намісник провінції або найвищий королівський урядовець.
Він випнув свої широкі груди, повів плечима. Варяги схвально загули, їм подобався цей молодий ярл своєю прямотою (П. Загребельний);
Отоді й допустився князь тяжкої помилки в своїх діях. Вважаючи, що назавжди покінчено з нападами на Київ, одмовив Еймундові, який вимагав підвищення платні варягам, навіть посміявся з ярла, коли той став залякувати князя (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярл — ярл іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- ярл — -а, ч., іст. 1》 У середньовічній Скандинавії – знатна людина; згодом – керівник області чи кількох областей, що підпорядковувалися безпосередньо королю. 2》 У Швеції у 12-13 ст. – титул головнокомандувача на морі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярл — (старосканд. earl, iarl, букв. – шляхетний) 1. У Скандінавії за середньовіччя знатна людина, пізніше – глава області або ряду областей, що підпорядковувалися безпосередньо королю. 2. У Швеції в 12 – 13 ст. титул головнокомандуючого на морі. Словник іншомовних слів Мельничука
- ярл — У скандинавських племен впливова людина, вождь дружини або флоту вікінґів; пізніше намісник провінції або найвищий королівський урядовець у середньовічних скандинавських державах. Універсальний словник-енциклопедія