єфрейтор

єфре́йтор

(нім. Gefreite)

в Радянській Армії перше військове звання після рядового. В ряді зарубіжних армій 17 – 18 ст. старший солдат.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єфрейтор — [йеифрейтор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  2. єфрейтор — єфре́йтор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. єфрейтор — -а, ч. Перше військове звання, що присвоюється рядовому. || Людина, яка має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. єфрейтор — Єфре́йтор, -ра; -тори, -рів (нім. Gefreiter, пишемо за літ. трад. єфре́йтор) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. єфрейтор — Ройовий Словник чужослів Павло Штепа
  6. єфрейтор — ЄФРЕ́ЙТОР, а, ч. Перше військове звання, яке присвоюється рядовому. Дослужитися до єфрейтора; // Людина, яка носить це звання. Таубенфельд віддавав накази молодому.. єфрейтору сухим, механічним голосом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 171). Словник української мови в 11 томах