ідіосинкразія
ідіосинкразі́я
(грец. ίδιοσυγκρισία – самобутність, особливість, від ίδιος – особливий, незвичайний і οΰγκρασις – змішування)
хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на подразники, які в більшості інших не викликають подібних явищ.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідіосинкразія — Відраза (природня) Словник чужослів Павло Штепа
- ідіосинкразія — ідіосинкразі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ідіосинкразія — -ї, ж., мед. Підвищена спадкова чутливість організму окремих людей до деяких речовин або до певних смакових, нюхових чи зорових подразнень. Ідіосинкразія до хініну. || Хвороблива огида чи хвороблива схильність до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ідіосинкразія — Ідіосинкра́зі́я, -зі́ї, -зі́єю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ідіосинкразія — ІДІОСИНКРАЗІ́Я, ї, ж., мед. Підвищена чутливість організму окремих людей до деяких речовин або до певних смакових, нюхових чи зорових подразнень. Ідіосинкразія до хініну; // Хвороблива огида або хвороблива схильність до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах