ідіотип

ідіоти́п

(від грец. ίδιος – свій, особливий і тип)

сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотип — ідіоти́п іменник чоловічого роду сукупіність спадкових факторів особини Орфографічний словник української мови
  2. ідіотип — -у, ч. див. генотип. Великий тлумачний словник сучасної мови