1. Словник іншомовних слів Мельничука

ідіотія

ідіоті́я

(від грец. ίδιοτεία – невігластво, неосвіченість)

тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, спричиненого недорозвитком головного мозку.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотія — див. дурний Словник синонімів Вусика
  2. ідіотія — ідіоті́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ідіотія — -ї, ж., мед. Те саме, що ідіотизм 1). || Крайній ступінь природженого або набутого недоумства. Гідроцефальна ідіотія — ідіотія, що виникає внаслідок водянки головного мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ідіотія — ІДІОТІ́Я, ї, ж., мед. Те саме, що ідіоти́зм 1. Розрізняють три форми олігофренії. Найважча — так звана ідіотія (Наука.., 9, 1962, 53). Словник української мови в 11 томах