1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ідіотія

ідіоті́я

-ї, ж., мед.

Те саме, що ідіотизм 1).

|| Крайній ступінь природженого або набутого недоумства.

Гідроцефальна ідіотія — ідіотія, що виникає внаслідок водянки головного мозку.

Мікседематозна ідіотія — ідіотія, зумовлена вродженим порушенням функції щитоподібної залози.

Тимічна ідіотія — ідіотія, зумовлена вродженим порушенням функції вилочкової залози.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотія — див. дурний Словник синонімів Вусика
  2. ідіотія — ідіоті́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ідіотія — ідіоті́я (від грец. ίδιοτεία – невігластво, неосвіченість) тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, спричиненого недорозвитком головного мозку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ідіотія — ІДІОТІ́Я, ї, ж., мед. Те саме, що ідіоти́зм 1. Розрізняють три форми олігофренії. Найважча — так звана ідіотія (Наука.., 9, 1962, 53). Словник української мови в 11 томах