ідіофони
ідіофо́ни
-ів, мн.
Музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (дзвін, гонг тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідіофони — (від гр. idios — свій, особливий та phone — звук) — музичні інструменти, у яких джерелом звука є сама маса інструмента; метал, дерево, скло, порцеляна, пластмаса тощо. До І. Словник-довідник музичних термінів
- ідіофони — ідіофо́ни (від грец. ίδιος – свій, особливий і ...фон) музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (напр., дзвін, гонг, трикутник). Словник іншомовних слів Мельничука
- ідіофони — Музичні інструменти, джерелом звуку яких є корпус самого інструмента, що коливається або вібрує (дощечки, трубки, металічні язички); ударні і. (трикутники, тарілки), щипкові і. (варгани, ламелафони, музичні скриньки), фрикційні і. (скляні гармоніки, смичкові пили). Універсальний словник-енциклопедія