1. Словник іншомовних слів Мельничука

ідіофони

ідіофо́ни

(від грец. ίδιος – свій, особливий і ...фон)

музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (напр., дзвін, гонг, трикутник).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіофони — (від гр. idios — свій, особливий та phone — звук) — музичні інструменти, у яких джерелом звука є сама маса інструмента; метал, дерево, скло, порцеляна, пластмаса тощо. До І. Словник-довідник музичних термінів
  2. ідіофони — -ів, мн. Музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (дзвін, гонг тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ідіофони — Музичні інструменти, джерелом звуку яких є корпус самого інструмента, що коливається або вібрує (дощечки, трубки, металічні язички); ударні і. (трикутники, тарілки), щипкові і. (варгани, ламелафони, музичні скриньки), фрикційні і. (скляні гармоніки, смичкові пили). Універсальний словник-енциклопедія