ідіотип

ідіоти́п

-у, ч.

див. генотип.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотип — ідіоти́п іменник чоловічого роду сукупіність спадкових факторів особини Орфографічний словник української мови
  2. ідіотип — ідіоти́п (від грец. ίδιος – свій, особливий і тип) сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона. Словник іншомовних слів Мельничука