ідіотип

ідіоти́п

іменник чоловічого роду

сукупіність спадкових факторів особини

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотип — -у, ч. див. генотип. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ідіотип — ідіоти́п (від грец. ίδιος – свій, особливий і тип) сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона. Словник іншомовних слів Мельничука