1. Словник іншомовних слів Мельничука

індикт

інди́кт

(від лат. indictio – проголошення, податок)

1. В Стародавньому Римі – 15-річний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених.

2. Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індикт — Одиниця церковного літочислення — проміжок часу, що має 15 років Словник церковно-обрядової термінології
  2. індикт — ІНДИ́КТ, у, ч., іст. 1. У Стародавньому Римі – п'ятнадцятирічний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених. Спершу індикт був обов'язковим для всієї Римської імперії, за винятком Єгипту. Словник української мови у 20 томах
  3. індикт — інди́кт іменник чоловічого роду 15-річний період збору данини у Стародавньому Римі іст. Орфографічний словник української мови
  4. індикт — Одиниця обчислення часу за п’ятнадцятирічними циклами Словник застарілих та маловживаних слів
  5. індикт — -у, ч. 1》 В Стародавньому Римі – 15-річний період, протягом якого римляни тричі збирали данину з переможених на завойованих територіях. 2》 Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. індикт — Інди́кт, -та, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)