1. Великий тлумачний словник сучасної мови

індикт

інди́кт

-у, ч.

1》 В Стародавньому Римі – 15-річний період, протягом якого римляни тричі збирали данину з переможених на завойованих територіях.

2》 Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індикт — Одиниця церковного літочислення — проміжок часу, що має 15 років Словник церковно-обрядової термінології
  2. індикт — ІНДИ́КТ, у, ч., іст. 1. У Стародавньому Римі – п'ятнадцятирічний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених. Спершу індикт був обов'язковим для всієї Римської імперії, за винятком Єгипту. Словник української мови у 20 томах
  3. індикт — інди́кт іменник чоловічого роду 15-річний період збору данини у Стародавньому Римі іст. Орфографічний словник української мови
  4. індикт — Одиниця обчислення часу за п’ятнадцятирічними циклами Словник застарілих та маловживаних слів
  5. індикт — інди́кт (від лат. indictio – проголошення, податок) 1. В Стародавньому Римі – 15-річний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених. 2. Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. індикт — Інди́кт, -та, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)