1. Великий тлумачний словник сучасної мови

індикація

індика́ція

-ї, ж.

1》 Визначення, вимірювання, записування різних показників, об'єктів.

2》 Реєстрація якої-небудь інформації на екрані електронно-променевої трубки, світловому табло, шкалі прилада і т. ін.

3》 Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дають змогу встановити кінець хімічної реакції або концентрацію водневих йонів за легкопомітною ознакою (зміною кольору тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індикація — Индикация — indication — Indikation — 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників, об'єктів. 2) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дає змогу встановити момент закінчення хімічної реакції або концентрацію водневих йонів за легко помітною ознакою (зміною кольору тощо). Гірничий енциклопедичний словник
  2. індикація — індика́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. індикація — індика́ція (від лат. indicatio – вказання ціни) 1. Визначення, вимірювання, записування різних показників, об’єктів. 2. Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дають змогу встановити кінець хімічної реакції або концентрацію водневих іонів за легко помітною ознакою (зміною кольору тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. індикація — ІНДИКА́ЦІЯ, ї, ж. Реєстрація якої-небудь інформації на екрані електронно-променевої трубки, світловому табло, шкалі приладу і т. ін. Виробництво верстатів з так званою цифровою індикацією розпочато на Іжевському машинобудівному заводі (Роб. газ., 28.I 1973, 1). Словник української мови в 11 томах