індикація
ІНДИКА́ЦІЯ, ї, ж. Реєстрація якої-небудь інформації на екрані електронно-променевої трубки, світловому табло, шкалі приладу і т. ін.
Виробництво верстатів з так званою цифровою індикацією розпочато на Іжевському машинобудівному заводі (Роб. газ., 28.I 1973, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індикація — Индикация — indication — Indikation — 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників, об'єктів. 2) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дає змогу встановити момент закінчення хімічної реакції або концентрацію водневих йонів за легко помітною ознакою (зміною кольору тощо). Гірничий енциклопедичний словник
- індикація — індика́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- індикація — -ї, ж. 1》 Визначення, вимірювання, записування різних показників, об'єктів. 2》 Реєстрація якої-небудь інформації на екрані електронно-променевої трубки, світловому табло, шкалі прилада і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індикація — індика́ція (від лат. indicatio – вказання ціни) 1. Визначення, вимірювання, записування різних показників, об’єктів. 2. Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дають змогу встановити кінець хімічної реакції або концентрацію водневих іонів за легко помітною ознакою (зміною кольору тощо). Словник іншомовних слів Мельничука