інстанція

інста́нція

(лат. instantia – безпосередня близькість)

кожна з послідовних ланок у системі підпорядкованих один одному органів державного управління, судових, партійних тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інстанція — Владошабель Словник чужослів Павло Штепа
  2. інстанція — рос. инстанция (латин. instantia — безпосередня близькість) — ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває певна установа, ланка управління відносно інших установ. Вищестояща І. знаходиться вище за рівнем прав прийняття рішень. Eкономічна енциклопедія
  3. інстанція — інста́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. інстанція — Клопотання Словник застарілих та маловживаних слів
  5. інстанція — -ї, ж. Кожна з послідовних ланок, ступенів у системі підпорядкованих один одному державних органів управління, суду, а також партійних, профспілкових та інших організацій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інстанція — Інста́нція, -ції, -цією; -та́нції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. інстанція — ІНСТА́НЦІЯ, ї, ж. Кожна з послідовних ланок, ступенів у системі підпорядкованих один одному державних органів управління, суду, а також партійних, профспілкових та ін. організацій. Сім літ тягнувся наш процес [проти пана].. Словник української мови в 11 томах