інстанція
ІНСТА́НЦІЯ, ї, ж. Кожна з послідовних ланок, ступенів у системі підпорядкованих один одному державних органів управління, суду, а також партійних, профспілкових та ін. організацій.
Сім літ тягнувся наш процес [проти пана].. Вже в яких-то ми судах, у яких інстанціях не бували! (Фр., II, 1950, 49);
Член партії має право: ..звертатися з запитаннями, заявами і пропозиціями в будь-яку партійну інстанцію (Статут КПРС, 1961, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інстанція — Владошабель Словник чужослів Павло Штепа
- інстанція — рос. инстанция (латин. instantia — безпосередня близькість) — ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває певна установа, ланка управління відносно інших установ. Вищестояща І. знаходиться вище за рівнем прав прийняття рішень. Eкономічна енциклопедія
- інстанція — інста́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інстанція — Клопотання Словник застарілих та маловживаних слів
- інстанція — -ї, ж. Кожна з послідовних ланок, ступенів у системі підпорядкованих один одному державних органів управління, суду, а також партійних, профспілкових та інших організацій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інстанція — інста́нція (лат. instantia – безпосередня близькість) кожна з послідовних ланок у системі підпорядкованих один одному органів державного управління, судових, партійних тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- інстанція — Інста́нція, -ції, -цією; -та́нції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)