інтернатура

інтернату́ра

(від лат. internatus – вирощений поміж)

одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях, що здійснюється протягом року або кількох років.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтернатура — ІНТЕРНАТУ́РА, и, ж. Одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях. – Ви філолог? – Ні, лікар, проходжу інтернатуру (О. Авраменко... Словник української мови у 20 томах
  2. інтернатура — інтернату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. інтернатура — -и, ж. Післядипломна спеціалізована практика лікарів при медичній установі. Великий тлумачний словник сучасної мови