інтернатура

ІНТЕРНАТУ́РА, и, ж.

Одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях.

– Ви філолог? – Ні, лікар, проходжу інтернатуру (О. Авраменко, В. Авраменко);

Післядипломне навчання лікарів і провізорів здійснюється в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі та курсах вторинної спеціалізації лікарів (з мови документів);

Там, де справа стосується медичних дипломів, зрозуміло, що після диплома треба ще пройти інтернатуру (із журн.);

Майже в усіх медичних закладах Черкас цього року проходять інтернатуру молоді лікарі (з газ.).