інтернатний

ІНТЕРНА́ТНИЙ, а, е.

Те саме, що інтерна́тський.

Спогади про інтернатне інститутське життя завжди приходили до молодої сільської вчительки зненацька (з публіц. літ.);

Найважчий момент для вихованців інтернатних закладів – вихід у самостійне життя (з наук.-попул. літ.);

Патронатна форма виховання безпритульних та осиротілих дітей, які перебували в інтернатних закладах, застосовувалася в 20–40-ві роки минулого століття (із журн.);

Така форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, як усиновлення, має бути пріоритетною для будь-якої держави, що активно опікується інтернатними дитячими закладами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me