інтер’єр
інтер’є́р
(від франц. interieur – внутрішній)
1. архіт. Внутрішній простір будівлі, якесь приміщення.
2. Жанр образотворчого мистецтва. Відіграє значну роль у картинах на побутові й історичні теми.
3. І. тварин – внутрішня будова органів і тканин, біохімічні та фізіологічні особливості організму сільськогосподарських тварин, пов’язані з їхньою продуктивністю і племінними якостями.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтер’єр — ІНТЕР’ЄР – ЕКСТЕР’ЄР Інтер’єр. 1. р. -у. Архітектурно і художньо оформлений внутрішній простір будівлі. 2. р. -у. Внутрішня будова органів і тканин тварин. 3. р. -а. Картина, малюнок, на яких зображено внутрішній простір приміщення. Екстер’єр, -у. Зовнішній вигляд і будова тіла тварини. Літературне слововживання
- інтер’єр — ІНТЕР’Є́Р, ч. 1. род. у. Архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення. На Гуцульщині дуже поширене оздоблення печей полив’яними кахлями.., завдяки чому інтер’єр житла.. справляє враження мальовничості та затишку (Дерев. зодч. Словник української мови в 11 томах