авгур

Віщун, провісник, завбач

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авгур — АВГУ́Р, а, ч. 1. У стародавньому Римі — жрець, що, спостерігаючи політ і поведінку птахів, провіщав нібито волю богів. Господи, як мені самій тяжкий сей мій тон римського авгура! (Л. Укр., V, 1956, 122). 2. перен., ірон. Словник української мови в 11 томах
  2. авгур — авгу́р (лат. augur, від augeo – вирощую, збільшую, примножую) 1. У Стародавньому Римі член жрецької колегії, що віщував «волю богів», витлумачуючи ауспіції. 2. Переносно – людина, яка вдає, що їй відомі особливі таємниці. Посмішка авгура – удавано багатозначна посмішка дурисвіта, шахрая. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. авгур — АВГУ́Р, а, ч. 1. У Стародавньому Римі – жрець, що, спостерігаючи політ і поведінку птахів, провіщав нібито волю богів. Господи, як мені самій тяжкий сей мій тон римського авгура! (Леся Українка). 2. перен., ірон. Словник української мови у 20 томах
  4. авгур — авгу́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. авгур — -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – жрець, що, спостерігаючи політ і поведінку птахів, провіщав нібито волю богів. 2》 перен., ірон. Про людину, що перетворює свої спеціальні знання в таємницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. авгур — див. чародій Словник синонімів Вусика