атлет

Значення в інших словниках

1. атлет — атле́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. атлет — (втілення сили) силань, здоровань, крем'язень, здоровило, як ім. дужий, р. моцар, моцак, дужак, дужень; ЖМ. борець, акробат; пор. СПОРТСМЕН Словник синонімів Караванського
3. атлет — -а, ч. 1》 Спортсмен, який займається силовими вправами. 2》 Про людину великої фізичної сили і міцної будови тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. атлет — АТЛЕ́Т, а, ч. 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. Він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів (Ю. Яновський); Атлет, який набере у сумі цих рухів (ривок і поштовх) найбільшу кількість кілограмів, стає переможцем (з наук. Словник української мови у 20 томах
5. атлет — див. сильний Словник синонімів Вусика
6. атлет — атле́т (від грец. άθλητη; – учасник змагань, борець) фізично розвинена, дужа людина, спортсмен. Словник іншомовних слів Мельничука
7. атлет — СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Словник синонімів української мови
8. атлет — Атле́т, -та, -тові; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. атлет — АТЛЕ́Т, а, ч. 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. Він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах