атлет

СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Були між ними (чоловіками) й силачі, високі, плечисті, здорові (І. Нечуй-Левицький); Чорнявий, кремезний,.. він виглядає справжнім степовим богатирем (В. Бабляк); Не всі (стародавні греки) були афродитами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси (О. Довженко); Лише згадував (дід), що був колись силак, по дванадцять пудів на пароплав виносив (І. Микитенко); Петро, найдебеліший у бригаді силань, був сьогодні в новій.. брезентовій куртці (А. Хорунжий); "Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак" (П. Грабовський); Воюючи з гранітом, як моцар, Трощить він скелю за один удар (М. Бажан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атлет — атле́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. атлет — (втілення сили) силань, здоровань, крем'язень, здоровило, як ім. дужий, р. моцар, моцак, дужак, дужень; ЖМ. борець, акробат; пор. СПОРТСМЕН Словник синонімів Караванського
  3. атлет — Моцак, моцар, дужак, дужан, див. кріпкий Словник чужослів Павло Штепа
  4. атлет — -а, ч. 1》 Спортсмен, який займається силовими вправами. 2》 Про людину великої фізичної сили і міцної будови тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. атлет — АТЛЕ́Т, а, ч. 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. Він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів (Ю. Яновський); Атлет, який набере у сумі цих рухів (ривок і поштовх) найбільшу кількість кілограмів, стає переможцем (з наук. Словник української мови у 20 томах
  6. атлет — див. сильний Словник синонімів Вусика
  7. атлет — атле́т (від грец. άθλητη; – учасник змагань, борець) фізично розвинена, дужа людина, спортсмен. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. атлет — Атле́т, -та, -тові; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. атлет — АТЛЕ́Т, а, ч. 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. Він був свого часу циркачем і навіть влаштовував змагання атлетів (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах