балагурити

Значення в інших словниках

1. балагурити — балагу́рити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. балагурити — -рю, -риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балагурити — БАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Щось балагурили довгенько (І. Котляревський); Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (І. Франко); – Час дорогий... ніколи тут балагурити... (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах
4. балагурити — балагу́рити довго розмовляти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. балагурити — див. говорити Словник синонімів Вусика
6. балагурити — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
7. балагурити — БАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Щось балагурили довгенько (Котл., І, 1952, 146); Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (Фр. Словник української мови в 11 томах