балагурити

БАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами.

Щось балагурили довгенько (Котл., І, 1952, 146);

Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (Фр., III, 1950, 172);

— Час дорогий… ніколи тут балагурити… (Чендей, Поєдинок, 1962, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балагурити — балагу́рити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. балагурити — див. говорити Словник чужослів Павло Штепа
  3. балагурити — -рю, -риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балагурити — БАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Щось балагурили довгенько (І. Котляревський); Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (І. Франко); – Час дорогий... ніколи тут балагурити... (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах
  5. балагурити — балагу́рити довго розмовляти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. балагурити — див. говорити Словник синонімів Вусика
  7. балагурити — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови