бездомний

Безпритульний, безхатько, бурлака, див. бродяга

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездомний — БЕЗДО́МНИЙ, а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. Одна тілько бездомна птиця – зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала (Панас Мирний); Марія сходила помалу до криниці з клунком на плечі. Була бездомна під ніч (С. Словник української мови у 20 томах
  2. бездомний — -а, -е. Який не має житла, притулку; безпритульний. || Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). || Який не має сім'ї; одинокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездомний — I бездомий, бездомок, безпритульний, безпритульник, безприхатній, безприхатник, безприхатько, безприхильний, безприхильник, блудяга, блудящий, бродяга, бурлак, бурлака, бурлаченько (нар.), волоцюга, нетяга II див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. бездомний — син. бич, бичкомер, бомж, чорт вокзальний. Словник жарґонної лексики української мови
  5. бездомний — БЕЗДО́МНИЙ, а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. Одна тілько бездомна птиця — зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала (Мирний, IV, 1955, 20); Марія сходила помалу до криниці з клунком на плечі. Словник української мови в 11 томах
  6. бездомний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови
  7. бездомний — (який не має пристанища) безхатній, (звичайно про дітей) безпритульний, безприхильний, діал. безпричальний; (який прибився до чужого дому) приблудний. Словник синонімів Полюги
  8. бездомний — бездо́мний прикметник Орфографічний словник української мови