бездомний

БЕЗДО́МНИЙ, а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний.

Одна тілько бездомна птиця — зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала (Мирний, IV, 1955, 20);

Марія сходила помалу до криниці з клунком на плечі. Була бездомна під ніч (Тудор, Народження, 1941, 13);

У Лондоні, на Грінвічі, вночі Включають саморобні приймачі Бездомні люди — слухати щораз Московський час (Воронько, Поезії, 1950, 96);

// Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя).

Галина нервово сприймала найменше непорозуміння в нашому бездомному житті (Ле, Вибр., 1939, 330);

// Який не має сім’ї; одинокий.

Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (Фр., VI, 1951, 165);

Москва вабила бездомного поета все життя (Ільч., Серце жде, 1939, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездомний — (який не має пристанища) безхатній, (звичайно про дітей) безпритульний, безприхильний, діал. безпричальний; (який прибився до чужого дому) приблудний. Словник синонімів Полюги
  2. бездомний — бездо́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. бездомний — -а, -е. Який не має житла, притулку; безпритульний. || Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). || Який не має сім'ї; одинокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бездомний — Безпритульний, безхатько, бурлака, див. бродяга Словник чужослів Павло Штепа
  5. бездомний — БЕЗДО́МНИЙ, а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. Одна тілько бездомна птиця – зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала (Панас Мирний); Марія сходила помалу до криниці з клунком на плечі. Була бездомна під ніч (С. Словник української мови у 20 томах
  6. бездомний — син. бич, бичкомер, бомж, чорт вокзальний. Словник жарґонної лексики української мови
  7. бездомний — I бездомий, бездомок, безпритульний, безпритульник, безприхатній, безприхатник, безприхатько, безприхильний, безприхильник, блудяга, блудящий, бродяга, бурлак, бурлака, бурлаченько (нар.), волоцюга, нетяга II див. бідний Словник синонімів Вусика
  8. бездомний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови