бездольний
БЕЗДО́ЛЬНИЙ, діал. БЕЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний.
Найгірше тим, що марно світом нудять у полоні, як отой бездольний лицар (Л. Укр., І, 1951, 395);
Царював він, воював, Люд бездольний грабував (Перв., Райдуга.., 1960, 108);
*Образно. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі (Граб., І, 1959, 595).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездольний — бездо́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- бездольний — діал. бездільний, -а, -е Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бездольний — Безталанний, знедолений, нещасливий, див. скудний Словник чужослів Павло Штепа
- бездольний — БЕЗДО́ЛЬНИЙ, діал. БЕЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний. Найгірше тим, що марно світом нудять у полоні, як отой бездольний лицар (Леся Українка); Царював він, воював, Люд бездольний грабував (Л. Словник української мови у 20 томах
- бездольний — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
- бездольний — НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст. Словник синонімів української мови
- бездольний — Бездо́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бездольний — Бездольний, -а, -е = бездільний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! Чуб. V. 696. бездольна година. Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години. Макс. Словник української мови Грінченка