блюдце

Значення в інших словниках

1. блюдце — блю́дце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. блюдце — -я, с. 1》 Чайний посуд, якого ставлять під чашку або склянку. 2》 геол. Полога западина округлої або овальної форми, дно якої поступово підвищується до країв і непомітно зливається з навколишньою поверхнею. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блюдце — БЛЮ́ДЦЕ, я, с. 1. Чайний посуд, який ставлять під чашку або склянку. Він, наливаючи чай у блюдце, схлюпнув трохи на стіл (Панас Мирний); Жінка поставила склянку з блюдцем перед Мариною (Л. Дмитерко). 2. геол. Словник української мови у 20 томах
4. блюдце — БЛЮ́ДЦЕ, я, с. 1. Чайний посуд, який ставлять під чашку або склянку. Він, наливаючи чай у блюдце, схлюпнув трохи на стіл (Мирний, III, 1954, 161); Жінка поставила склянку з блюдцем перед Мариною (Дмит., Наречена, 1959, 233). 2. геол. Словник української мови в 11 томах